Для багатьох значення macOS 16 полягатиме не стільки в її нових можливостях, скільки у потенційних втратах: чи підтримуватиме вона взагалі комп’ютери Mac на Intel, і якщо так — то які саме? Попри те, що це питання викликає багато дискусій, перед анонсом, який очікується на початку WWDC наступного місяця, спекуляцій поки що небагато.
Я неодноразово бачив популярні, але необґрунтовані твердження про те, що Apple підтримує комп’ютери Mac з поточною версією macOS протягом п’яти років. Існують різні тлумачення цього періоду: відлік може починатися або від дати першого випуску моделі, або від моменту зняття її з виробництва. Оскільки багато моделей Mac продаються упродовж року чи навіть довше, це має значення. Як я продемонстрував учора у своїй останній короткій історичній довідці, попередні переходи не підпорядковувалися жодним сталим правилам.
Історія
Останній Mac на процесорі 68K залишався у продажу до жовтня 1996 року, однак із переходом на процесори PowerPC класична Mac OS припинила підтримку 68K-моделей уже в жовтні 1998-го — лише через два роки.
Останній комп’ютер на PowerPC Apple пропонувала з жовтня 2005 року до серпня 2006 року, а його підтримка в macOS завершилася вже через три роки — в серпні 2009-го. Навіть якщо рахувати від дати виходу моделі G5, правило «п’ятирічної підтримки» вимагало б, щоби вона залишалася сумісною з поточними версіями macOS ще принаймні рік.
Із останніми Intel-Mac ситуація складніша: масштабні продажі iMac на Intel завершилися в березні 2022 року, однак Apple продовжувала продавати Mac Pro з Intel аж до червня 2023-го. Якщо Apple справді дотримувалася б п’ятирічного правила, вона була б зобов’язана підтримувати деякі Intel-комп’ютери щонайменше до осені 2027 або навіть 2028 року — навіть попри те, що більшість таких пристроїв уже були б замінені моделями на чипах Apple Silicon.
Заощадження
Існує також думка, що після виходу macOS 16 Apple залишить підтримку лише для обмеженої кількості комп’ютерів Intel Mac, тоді як інші, хоч і наразі сумісні з macOS Sequoia, втратять цю підтримку. Основним чинником такого рішення є економія, адже значного зниження витрат можна досягти лише через повну відмову від підтримки Intel-пристроїв.
Якби macOS 16 підтримувала лише один комп’ютер на Intel, витрати Apple майже не зменшилися б. Система все одно складалася б переважно з універсальних (Universal) системних файлів, їй і далі були б потрібні розширення ядра для підтримки чипсетів Intel і старіших відеокарт. І головне — ці компоненти довелося б включати до кожного оновлення macOS 16 аж до літа 2028 року, коли завершиться випуск оновлень безпеки.
Окремо стоїть питання про подальшу підтримку Rosetta 2 та кешів Intel dyld, які вона використовує. Лише ці компоненти займають близько 1 ГБ у кожному оновленні macOS для комп’ютерів на Apple Silicon. Apple обіцяла, що, на відміну від оригінальної Rosetta під час переходу на Intel, нинішню підтримку Intel можна буде повністю припинити. Тим, кому вона залишиться потрібною, буде запропоновано використовувати легкі віртуальні машини зі старішими версіями macOS.
Попит
Як і багато інших бізнес-рішень, припинення підтримки зумовлене насамперед маркетингом та економікою. Схоже, що Apple продовжує підтримувати iMac 2019 року (останні моделі Intel без чипа T2) переважно через корпоративних клієнтів, які досі використовують їх у великих масштабах. У той же час компанія припинила підтримку Mac Pro 2013 року, що продавався аж до грудня 2019-го, уже з виходом macOS Ventura у 2022 році — менш ніж за три роки після завершення його продажів.
Оригінал статті можна переглянути на eclecticlight.co
