27 червня 1997 року: Останній день чергового невтішного кварталу завершує 500-денний період керівництва Apple генеральним директором Гілом Амеліо.
Квартальний збиток у розмірі 56 мільйонів доларів призвів до загального дефіциту в 1,6 мільярда доларів за час правління Амеліо. Цей спад фактично знищує кожен цент прибутку, який Купертіно заробив з 1991 фінансового року. Після втрати грошей протягом шести з останніх семи кварталів, Apple, схоже, пройшла точку неповернення.
Падіння генерального директора Apple Гіла Амеліо
За день до закінчення кварталу акції Apple зазнали удару, коли анонімний покупець продав 1,5 мільйона акцій. Пізніше з’ясувалося, що продавцем був співзасновник Apple Стів Джобс, який пішов з компанії у 1985 році після невдалого перевороту в раді директорів.
У 1997 році Джобс повернувся в Apple в якості радника. Попри це, він, здається, не мав жодних сумнівів щодо розвантаження такої великої кількості акцій AAPL. Пізніше він сказав, що втратив віру в компанію.
“Я майже втратив надію на те, що рада директорів Apple збирається щось робити, – сказав Джобс. “Я не думав, що акції підуть вгору”.
Можливо, це був розумний макіавеллівський хід з боку Джобса, щоб взяти на себе контроль. Однак він, безумовно, був не єдиною людиною, яка так думала в середині 1997 року.
Джил Амеліо: Художник-перевертень, який ним не був
Гіла Амеліо широко розрекламували як “художника-переможця”, який міг би відродити компанію Apple, що занепадала в середині 1990-х років. Він приїхав до Купертіно з солідною інженерною освітою. Він також зробив багато кроків, які здавалися людям розумними.
Серед них – відхилення пропозиції викупу компанії Sun Microsystems (пам’ятаєте цю компанію?) та продовження стратегії свого попередника щодо ліцензування операційної системи Mac. Крім того, Амеліо скоротив робочу силу Apple приблизно на третину, або 5600 осіб, намагаючись скоротити витрати.
За це Apple щедро винагородила Амеліо. За час керівництва компанією він отримав близько 1,4 мільйона доларів зарплати й ще 3 мільйони доларів бонусів. Він також отримав значні опціони на акції на суму, що в кілька разів перевищувала його грошові виплати. Крім того, Apple позичила йому 5 мільйонів доларів під низький відсоток і оплачувала користування приватним літаком.
На жаль для Амеліо, жодна з його хороших ідей не спрацювала. Клоновані комп’ютери Mac виявилися катастрофічними. І хоча він мав рацію, скорочуючи штат Apple, його висока зарплата зробила його схожим на поганого хлопця, а не на рятівника компанії, що потерпає від труднощів.
За іронією долі, його найкращим кроком був той, що коштував йому роботи. Шукаючи нову операційну систему на заміну застарілій System 7, Амеліо погодився купити компанію Джобса NeXT. Джобс був частиною угоди. Хоча він сказав, що не має бажання бути генеральним директором, Джобс негайно почав робити кроки, щоб витіснити Амеліо.
Стів Джобс на підйомі в Apple
Після відходу Амеліо Джобс погодився взяти на себе контроль над Apple як тимчасовий генеральний директор, поки не буде знайдена більш підходяща заміна. (Такої заміни так і не знайшлося.) Джобс скасував клоновані комп’ютери Mac, продовжив скорочення персоналу (і непотрібних лінійок продуктів) і почав вкладати ресурси в нові продукти, які, як він сподівався, стануть хітами. Він також погодився працювати за $1 на рік, щоб підняти бойовий дух солдатів.
На початку наступного року Купертіно знову стало прибутковим. Невдовзі Apple дебютувала з iMac G3, iBook та OS X – трьома основними продуктами, які допомогли змінити долю компанії. Після цього з’явилися iPod, iTunes і… ну, а решта – це вже історія.
А ви пам’ятаєте “старі добрі часи” Apple у 1990-х роках? Чи були ви фанатом Apple на момент усунення Гіла Амеліо?
Оригінал статті на сайті cultofmac.com
