20 червня 1994 року: Apple запускає eWorld, сервіс передплати для власників комп’ютерів Mac, покликаний конкурувати з America Online та іншими онлайновими сервісами, що тільки-но зароджувалися.
Частково служба обміну повідомленнями, а частково агрегатор новин, Apple бачила eWorld конкурентом таких важковаговиків, як AOL, Delphi, CompuServe та Prodigy. На жаль, онлайн-сервіс від Apple був приречений від самого початку.
Apple eWorld – цікава передумова
Витоки eWorld сягають іншої протосоціальної мережі Apple, яка називалася AppleLink і мала на меті з’єднати Купертіно з його дилерами та центрами підтримки. На початку 1990-х, коли генеральний директор Джон Скаллі все ще керував Apple, компанія вирішила перетворити AppleLink на сервіс, орієнтований на споживача.
Щоб реалізувати свої амбіції, Apple придбала у банківського гіганта Citigroup центр обробки даних в районі затоки Сан-Франциско. Вона також уклала ліцензійну угоду з America Online, компанією, яка розробила базову технологію, що лежить в основі eWorld.
Як і у випадку з багатьма іншими своїми послугами, Apple задумала eWorld як “сад, обнесений стіною”, щоб Купертіно міг контролювати користувацький досвід. У 1990-х роках, однак, це не було великим відхиленням від норми. Оскільки ніхто достеменно не знав, на що перетвориться інтернет, всі, від AOL до CompuServe, робили щось подібне. Ексклюзивний контент мав би диференціювати пропозиції компаній.
Підхід до інтернету як до “обгородженого саду”
У певному сенсі eWorld був схожий на додаток “Новини” від Apple. Він слугував агрегатором новин та розваг з інших сервісів, відфільтрованих через знайомий інтерфейс Apple.
Дивлячись на eWorld сьогодні, він здається надто мультяшним, таким, що відволікає, а не доповнює користувацький досвід. Ідея полягала в тому, щоб перетворити інтернет (або, принаймні, його обмежену версію) на поселення в стилі SimCity, де різні будівлі представляють різні послуги.
Це мало трохи більше сенсу в той час, коли пояснювати, що таке інтернет, все ще було необхідно. Це була абстрактна ідея, тому Apple зробила те, що успішно зробила з графічним інтерфейсом Mac – “запозичила” метафору робочого столу, щоб пояснити обчислювальні концепції новій аудиторії. Повна підтримка веб-браузерів на eWorld з’явилася лише в 1995 році.
Недосконала реалізація онлайн-сервісу від Apple
Попри свої обмеження, eWorld не був дешевим. Дві непікові години з його комутованим доступом коштували $8,95. Година роботи поза межами цього часу (або протягом дня) коштувала $4,95.
Ще більшою проблемою було надання доступу до eWorld. Всі, хто пам’ятає Apple у 1990-х роках, знають, що в Купертіно тоді не бракувало чудових ідей. Проблема полягала в тому, щоб перетворити ці ідеї на життєздатні продукти.
Apple відмовилася від запропонованої в 1995 році версії eWorld для Windows через скорочення бюджету, хоча вона була готова більш ніж на три чверті. Через стратегічну помилку Apple не додала eWorld до комп’ютерів Mac до кінця 1995 року – хоча деякі її конкуренти зробили це.
Зрештою, eWorld набрав 147 000 користувачів. Зрештою, Apple поступово припинила надання послуги в 1996 році, а решта клієнтів перейшли до AOL.
Оригінал статті на сайті cultofmac.com
